Активісти заявили про незаконне переслідування правих поліцією (ДОКУМЕНТИ)

У Міністерстві внутрішніх справ відкривають кримінальні провадження, аби в рамках так званого “досудового розслідування” проводити негласні слідчі розшукові дії щодо громадських активістів та ветеранів українсько-російської війни без санкції суду. Цим займається зокрема Департамент стратегічних розслідувань Нацполіції.

Як передає “Новинарня“, про факти незаконного стеження за правими громадськими активістами та фабрикування кримінальних справ проти ветеранських організацій за вказівкою глави МВС Арсена Авакова розказали у вівторок, 11 лютого, фігуранти справ на пресконференції “Секретні документи МВС. Стеження за активістами”.

Один із лідерів руху “Суспільство майбутнього” Євген Карась на конкретному прикладі показав, як люди Авакова намагаються легалізувати збір інформації про людину та навіть влаштувати за нею стеження:

  • відкривається кримінальне провадження
    У цьому випадку – № 12019000000001042 від 7 листопада 2019 року.
  • статті Кримінального кодексу,
    за якими нібито здійснюється досудове розслідування: масові заворушення (294) та готування до злочину (14).
  • динаміка слідства – нульова
    Активісти озвучили інформацію, що за 4 місяці повністю відсутні ухвали суду по цьому номеру розслідування в ЄРДР. В тому числі відсутні ухвали судів у закритій частині реєстру, що доступна лише для працівників поліції.
  • органи досудового розслідування:
    Департамент стратегічних розслідувань та  Департамент оперативної підтримки Нацполіції.

Відтак, номінально відкривши кримінальну справу, правоохоронці, на думку активістів, “розв’язують собі руки” щодо так званих “слідчих дій” відносно певних політично активних осіб.

Хто в “списках МВС”

У рамках цього кримінального провадження Карась оприлюднив “списки МВС”, що нібито доводять, на думку активістів, політичну репресивну діяльність Департаменту стратегічних розслідувань поліції щодо українських військових та активістів.

На пресконференції оприлюднили три аркуші з іменами активістів “під ковпаком Авакова”. Всього, кажуть, таких аркушів 15.

“36 осіб перераховуються в цих списках, які нам вдалося отримати. В них є [також] люди з ВО “Свобода”, “Сокіл”, “Національний корпус”, Спілки ветеранів війни з Росією, ГО “Моноліт”, “Білий молот”, “Правий сектор”, – розповів Карась.

В оприлюднених списках зазначені: Євген Карась, Антон Барановський, Зоя Толок, Сергій Мазур, Сергій Бондар, Ярослав Лютий, Олександр Хозєєв, Юрій Черкашин, Олександр Яременко, Ігор Сабій, Андрій Іванченко, Вадим Кошель, Микола Єременко, Віталій Регор, Богдан Лозенко, Руслан Микула, Валерій Литвиненко, Олена Яриш, Олена Стамбул (Біленька, вона ж – Маруся Звіробій), Сергій Стерненко, Олександр Лінський, Андрій Стемпіцький, Ігор Бердніков, Владислав Коренок, Ігор Михайленко, Назарій Красовський, Павло Донченко, Євген Махаринський, Ігор Княжанський, Сергій Бараненко, Олександр Коломієць, Володимир Карась. Значна частина перелічених – відомі праві активісти.

У списках, крім імені, прізвища та по батькові, є також номер телефону, місце проживання чи прописки, посада, ІПН тощо.

“Нам вдалося дістати лише три сторінки. Усього їх 15. У середньому на кожному папірцю по 12 прізвищ. 12 х 15 = 180. Сто вісімдесят осіб під прицілом Арсена Борисовича. Величезний адмінресурс кинутий не на пошук злочинців, а на кожного з нас”, – заявив інший координатор “СМ”/”С14” Сергій Мазур.

“Джерело інформації – анонімне, точно достовірне. Вірити у достовірність списків – ваш вибір. Якщо у вас є знайомі в МВС чи Нацполіції, то вони як мінімум вам підтвердять, що такі папірці не новина”, – додав він.

Як наголошують активісти, такий збір інформації є незаконним, бо відбувається без санкції суду. 

“Як це відбувається? Слідчий чи оперативник Департаменту стратегічних розслідувань приходить до представника недержавної бази даних та у форматі “ми вам – ви нам” кажуть: “Ось по цьому списку дайте все, що маєте”, – розповів очільник “Суспільства майбутнього”, яке вийшло з правої організації “С14”.

Громадські діячі також оприлюднили також лист, нібито написаний у рамках згаданого вище кримінального провадження, за підписом начальника Департаменту стратегічних розслідувань Андрія Рубеля. Той просить надати його відомству інформацію про рух коштів громадським організаціям ветеранів.

“Це кримінальний злочин, бо це несанкціоновано судом”, – акцентував Карась.

“Дзвонив якийсь примусорьонний – питав, де ти живеш”

Член проводу всеукраїнської громадської організації “Сокіл”, ветеран батальйону НГУ імені генерала Кульчицького  Ярослав Лютий – теж у списках, або, як він каже – “потрапив під розробку”.

“Ми опинилися у списках, можливо, тому, що наша організація займається військово-патріотичним вихованням, підготовкою майбутніх кадрів для ЗСУ, НГУ – тих силових структур, які займаються територіальною обороною”, – сказав Лютий.

“У списку знаходиться, скажімо, і “свободівець” Хазєєв, але він помер у 2017 році. Якість оперативних співробітників поліції погіршилася, бо зараз мені дзвонять побратими і кажуть: “Ярославе, дзвонив якийсь примусорьонний – питав, де ти живеш”. Працюють по-дурному, “стукають”. Перевіряють наші міжособистісні стосунки, хто з ким посварився тощо”, – зазначив представник ГО “Сокіл”.

За його словами, ніхто з активістів не злякався, дізнавшись, що він у цьому списку. Сприймають таку “честь” від МВС з іронією.

Справа Луценка та Вербицького: винних не встановлено

Народний депутат України VIII скликання Ігор Луценко, потерпілий у 2013 році під час подій Майдану внаслідок нападу “тітушок” та його викрадення, на власному прикладі описав суспільну небезпеку випадків, коли поліція може собі дозволити “зливати” інформацію про особу стороннім.

Ігор Луценко пригадав події Революції Гідності та викрадення його і Юрія Вербицького.

“Тоді теж було зареєстровано незаконним чином кримінальне провадження за масові заворушення. Так само були притягнуті до кримінальної відповідальності особи, які, на думку міліції, були нібито “організаторами”. І по всіх них було зафіксовано судовим рішенням, що їх можна прослуховувати та вчиняти інші негласні оперативно-розшукові дії. Зокрема, такою особою був я. Щоб визначити моє місцезнаходження, використовувалася прослушка та зовнішнє спостереження. Ця інформація в оперативному режимі зливалася тітушкам. Саме завдяки цьому вони під час Майдану могли вичислити моє місцезнаходження в тому місці, де їм були зручно, вивезти в ліс, побити. Вербицький від побоїв загинув.  Думаю, це не єдина така історія”, – розповів колишній нардеп.

Ігор Луценко нагадав, що досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні триває. Винних наразі до кримінальної відповідальності не притягнуто.

“З цього варто було б робити прецедент – покарання. За те, що вони надавали ось такі послуги бандитам, а ті викрадали та вбивали людей. На жаль, станом на сьогодні ця справа не стала прецедентом, як і багато подібних випадків: коли виявлялася незаконна прослушка, незаконне стеження тощо. Коли врешті буде покарано тих співробітників МВС, які, мабуть, на вказівку начальства чи за гроші, як у них це прийнято, дуже часто влаштовують такі кримінальні провадження й надають “послуги” службі безпеки великих підприємств і олігархів, організованим злочинним групам чи просто приватним особам. Це є системною загрозою правам громадян і національній безпеці”, – вважає Ігор Луценко.

На його думку, аби запобігти такій тенденції, в державі треба побудувати систему громадянського контролю за роботою поліції, включаючи роботу профільного комітету ВР та уповноваженого з прав людини.

“Але ці обидві інституції є надто близькі до поліції, аби слугувати противагою та запобіжником від того, аби поліція не займалася незаконним збором інформації, не порушувала права громадян”, – резюмував Луценко.

Хто очолює сумнозвісні підрозділи МВС

Департамент стратегічних розслідувань очолює Андрій Рубель, який раніше очолював УБОЗ та, за словами активістів, вважається куратором керівників антимайданівських “тітушок” Армена Саркісяна і Юрія Крисіна.

Департаментом оперативної підтримки керує Олег Козловський. До 2018 року він був головою Управління СБУ в Луганській області.

ДОП НПУ створений перед виборами.

У 2019 році Козловський нібито організував розсилку в бюджетні та комунальні установи, в тому числі лікарні, запити від поліції з вимогою надати партійну приналежність співробітників. Це обернулося скандалом.

“Уже в 2020 році Козловський наказав співробітникам МВС проводити позасудові заходи зі збору інформації та стеження за громадськими активістами та представниками ветеранського руху”, – стверджують організатори пресконференції 11 лютого.

Євген Карась зазначив, що після цієї пресконференції активісти мають намір відвідати Департамент стратегічних розслідувань, аби ті пояснили походження вказаних списків.

Що каже МВС

Речник МВС Артем Шевченко у коментарі “Громадському” зазначив, що що не вважає оприлюднену активістами інформацію свідченням незаконних дій правоохоронців.

Порадив їм звертатися до прокуратури.

“Вся оперативна робота Національної поліції, зокрема, її Департаменту стратегічних розслідувань чітко регламентована КПК і ведеться під контролем прокуратури і суду. Якщо є ознаки порушення прав людини у цій роботі — треба звертатися до прокуратури, яка має повноваження покарати порушників-поліцейських. Не бачу тут ознак документа, бодай з мінімальною достовірністю. Це може бути все, що завгодно”, — зазначив Артем Шевченко.

Він також додав, що деякі з цих осіб перебувають під слідством.

Вони, за його словами, нібито намагаються видати себе за “жертв переслідування” і нагадати про себе у ЗМІ.

Читайте також: Якщо у «справі Шеремета» не вистачить доказів, правоохоронці повинні вибачитися, – Зеленський

загрузка...

Реклама