За час свого існування представники громадської організації «Традиція і Порядок» провели чимало гучних акцій націоналістичного та консервативного спрямування. Новий 2020 рік тільки почався, але активісти «Традиції і Порядку» вже встигли заявити про себе під час вуличних протестів у різних містах України та потрапити в ефіри кількох українських телеканалів. 

Журналіст ІНФОРМАТОРа вирішив поспілкуватися з лідером «Традиції і Порядку» Богданом Ходаковським, щоб дізнатися більше про позиції українських консерваторів та обговорити основні події останніх днів, як-то ірано-американський конфлікт, загрози цензури у ЗМІ та ініціативу депутатів щодо захисту сімейних цінностей.

– Нещодавно «Традиція і Порядок» провела всеукраїнську кампанію проти цензури у ЗМІ, розкажіть про цей законопроект і чим він загрожує?

Згідно проекту закону «Про протидію дезінформації», порушенням являється поширення пропаганди. Відповідно, має бути чітке формулювання що таке пропаганда і за що передбачена відповідальність. При чому це стосується всіх понять. Якщо закон вміщує термін «популяризація» і за порушення правил популяризації встановлена відповідальність, то в законі мають пояснити про що йде мова.

В проекті надто багато темних плям. Або автори його недопрацювали, або це робиться цілеспрямовано для того, щоб за розмитими формулюваннями дати Нацраді повноваження і можливості «закрити рот» будь-кому.

Традиція і Порядок

Занепокоєння викликає так званий «чорний список», в який можуть вносити журналістів або публічних діячів. Дуже сумніваюсь, що з нинішньою політикою влади, цей закон буде спрямований проти проросійських сил.

Згідно законопроекту, Нацрада формується з восьми людей, четверо призначаються персонально президентом, ще четверо парламентом, де наразі існує пропрезидентська монобільшість. Отже, на Банковій отримують повноцінний інструмент для нав’язування цензури, який не передбачає в собі жодних важелів стримування.

Ми будемо робити все, аби не допустити прийняття цього закону.

– Зараз поширюються думки, що останнім часом Зеленський більше співпрацює з представниками Пінчука, а не Коломойського. Які можуть бути наслідки такої співпраці?

Оточення президента успішно розігрує гру «Цар хороший — бояри погані». Свідчення цьому — постійна внутрішньоутробна війна в команді Володимира Зеленського, зливи компроматів та гучні заяви. Але в цій війні є межі, адже кожен удар по представнику влади — це удар по Зеленському.

Я б не сказав, що шальки терезів на боці Пінчука. Злив розмов Гончарука — прямий приклад. Але попри заклики Бужанського та Дубінського, яких прямо асоціюють з Коломойським, викинути з крісла нинішнього прем’єра не вдалося. Зеленський вирішив тримати баланс.

На мою думку, перемога однієї з груп впливу означатиме початок кінця правління Зеленського. Переможці його просто «з’їдять», в їхньому апетиті можете не сумніватися.

– Україна мимоволі стала учасницею і жертвою ірано-американського конфлікту. Що ви думаєте про останні події на Близькому Сході і що ми як держава маємо робити зараз на міжнародному рівні?

Я шокований тим, що Україну невільно втягнули в геополітичні розбірки на Близькому Сході. У нас наразі немає там ні інтересів, ні торгової активності, ні інвестицій, ні ресурсів. Але якщо так вже і трапилося, треба брати ситуацію під контроль.

Близький Схід та Африка — це не оране поле для української дипломатії. Можна реалізувати тисячі проектів: від залучення інвесторів для стимуляції нашої економіки до розгортання в регіоні приватних українських військових компаній.

Але поки наша держава знаходиться під зовнішнім управлінням Заходу — це неможливо. Нагадаю, що суб’єктність завжди здобувається активною участю в міжнародній політиці.

– Нещодавно у ВРУ було створено так зване «консервативне» міжфракційне об’єднання. Як ви ставитеся до цієї ініціативи і який можете дати прогноз?

Наші головні сподівання — це легалізація на парламентському рівні дискурсу протидії ЛГБТ. Як би там не було, але окрім відвертих іноземних лобістів антисімейну політику не підтримує ніхто. Звісно, об’єднання помітно порідіє при перших же спільних діях, але сам факт його існування — це величезний виклик політичному мейнстріму.

Якщо вдасться, рух «Традиція і Порядок», який я очолюю, долучиться до спільної діяльності з об’єднанням. Для себе я бачу завдання наповнити його позитивною повісткою і перейти з оборони в наступ: нарешті заявити про перегляд політики щодо абортів та добитися стимуляції народжуваності в нашій країні. Демографічна криза передбачає невідкладних дій.

– 19 січня представники лівих організацій вийшли на акцію, де вимагали розслідувати злочини, які вчинили «ультраправі», а також вимагали розформувати полк «Азов». Такий захід можна вважати підігруванням російській пропаганді? 

Я не буду лукавити, певний російський присмак в цій історії є, але він не суттєвий. Питання виникають лише щодо діяльності Фонду Рози Люксембург, який був помічений в співпраці з антиукраїнськими структурами в Росії. Втім, антимілітарна повістка завжди була в середовищі українських лівих, саме українських, а не лівих з України. Це все ж різні речі.

Але антимілітаризм, спекуляція на незрозумілих для нашої країни темах на кшталт вбивства Маркелова і Бабурової (російські анархістка і адвокат, вбиті в Москві 19 січня 2009 року,- ред.), блякла профсоюзна діяльність та інші відірвані від публічної повістки речі роблять українських лівих маргіналами, які часто наражаються на суспільний осуд. Ми, праві, знищимо їх в політичному просторі завдяки їх власній дурості.

– Нещодавно депутат обласної ради Києва В’ячеслав Соболєв та його адвокати на прес-конференції щодо резонансного замаху, в ході якого загинув син депутата, згадали про причетність фігурантів справи до вашої організації. Наскільки це відповідає дійсності?

Так, я ніколи не приховував, що один з підозрюваних колись давно був у наших лавах. Але від такого не застрахований ніхто, до будь-якої політичної сили інколи можуть пристати люди, які мають страшні задуми. Зі свого боку скажу, що я намагався зустрітися з паном В’ячеславом, можливо, я міг би бути корисним для розкриття цієї резонансної справи. Але поки що ні від органів, ні від постраждалих жодних спроб налагодити спілкування не було. Будемо сподіватися на ефективне слідство.

Спілкувався – Дмитро Шутаєв

Фото – Богдан Серпокрил

Читайте також інтерв’ю: Євген Карась: Наші націоналізм і патріотизм є цінним ресурсом, якого немає у європейців

загрузка...