Чи є у Зеленського стратегія по Донбасу та хто, якщо не Кравчук?

Розмірковуємо, чи є оновлення керівництва ТКГ у Мінську зміною стратегії української влади щодо вирішення військового конфлікту на Донбасі та «хто, якщо не Кравчук і Фокін?».

Після того, як ТКГ у Мінську залишив Леонід Кучма, а йому на зміну прийшов колишній президент України Леонід Кравчук та колишній прем’єр-міністр Вітольд Фокін, багато хто заговорив про нову стратегію Банкової у питаннях завершення війни і становлення миру на Донбасі.

Але чи дійсно є нова стратегія?

Нещодавно Фокін зробив доволі скандальну заяву. Екс-прем’єр вважає можливими амністію для бойовиків та надання особливого статусу всій території Донецької і Луганської областей.

Відповідна заява Фокіна викликала негативну реакцію в інших членів ТКГ, а Офіс президента відхрестився від неї. Це говорить лише про те, що переформатування складу ТКГ ще не означає наявність чіткої стратегії у влади. А враховуючи, що на мінських переговорах Україну представляють такі абсолютно різні люди як Вітольд Фокін та Денис Казанський з Сергієм Гармашем, складається враження, що Офіс президента наразі перебуває на стадії «нащупування» оптимального формату переговорів з РФ і ОРДЛО.

Леонід Кравчук – політик, безумовно, з заслугами і авторитетом. Та чи можна назвати його найкращим з кандидатів, хто міг би претендувати на керівництво у ТКГ?

Звісно, що ні. Явний недолік Кравчука в тому, що він не працював президентом, коли РФ очолював Володимир Путін. Посаду гаранта він залишив ще до того, як закладався фундамент нинішніх російсько-українських відносин.

На мою думку, ефективнішим керівником ТКГ міг би стати «відставний важковаговик», який добре розуміє путінський режим, який не раз зустрічався з Путіним і спроможний розрізнити реальні стратегічні і тактичні цілі Кремля. Таким керівником міг би бути Віктор Ющенко, який займав посаду президента в один час з Володимиром Путіним.

Опоненти скажуть, що призначення Ющенка керівником ТКГ було б негативно сприйняте Москвою та ОРДЛО, і будуть праві. Ющенка у мінських переговорах могла б доповнити більш компромісна фігура. На таку роль підійшла б, наприклад, Раїса Богатирьова.

Чому Богатирьова? Чому такий дисонанс, спитаєте. По-перше, Богатирьова тривалий час працювала з Ющенком, а тому вони, напевно, зможуть знову спрацюватися. По-друге, вона чотири роки займала посаду секретаря РНБО і має знатися на питаннях безпеки і оборони. По-третє, Богатирьова багато років працювала і жила на Донбасі, а тому не чужа для регіону і знає його проблеми.

Марьян Ощановский

для ІНФОРМАТОРа

загрузка...

Реклама