6.3 C
Kyiv
Субота, 16 Жовтня, 2021

Готуйтеся платити більше: чому комуналка в Україні буде стрімко рости?

Розбиралися справедливі прогнози уряду щодо зростання тарифів.

Міністерство економіки України опублікувало “Прогноз економічного і соціального розвитку України”. У ньому йдеться про те, що в наступні чотири роки, українцям варто очікувати подорожчання всіх комунальних послуг, – пише УНН.

Міністерство економіки підрахувало, що тарифи для населення на гарячу воду і опалення вже в цьому році виростуть на 33%, у 2022 році — на 6%, в 2023 році — на 5%, в 2024 році — на 5%. Тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення зростуть в 2021 році на 20%, 2022 році — на 11%, в 2023 році — на 5%, в 2024 році — на 5%. Утримання будинків, споруд та прибудинкових територій подорожчають у 2021 році на 10%, у 2022 році — на 10%, в 2023 році — на 5%, в 2024 році — на 5%.

- Реклама -

Якщо українцям таке подорожчання від влади здасться “занадто”, то опитані УНН аналітики і експерти, навіть такі цифри називають нереалістичними і заниженими. За їхніми прогнозами варто очікувати щорічне сумарне підвищення платіжки на 25-30%.

“Це неправильний прогноз. Тобто, в цьому році, ми бачимо подорожчання на 33%, а на наступні роки зниження. Всі розуміють, що це абсолютно неможливо. За фактом, за перші чотири місяці цього року комунальні платежі зросли на 35%. У багатоквартирних будинках і великих містах 80% комунальних платежів виростуть на 30%, так як закінчується дія Меморандуму між урядом та Асоціацією міст України. Пам’ятайте, коли в січні було підвищення тарифів на газ, що викликало хвилю протестів, то був підписаний Меморандум, що Нафтогаз буде фіксувати ціну на газ, не підвищувати. А держава повинна компенсувати підприємствам ТКЕ надлишкову вартість газу, спожиту ТКЕ минулого опалювального сезону. Уряд зобов’язався знайти 20 млрд гривень, щоб погасити цю різницю в тарифах. За фактом нічого не зроблено. Вони планують зараз передати питання ціноутворення на гарячу воду і опалення місцевим органам влади. А їм нічого не залишиться, як піднімати ціну”, — пояснює Андрій Рева, міністр соціальної політики в 2016-2019 роках.

Згідно з Державною статистикою нарахування за житлово-комунальні послуги з урахуванням електроенергії в квітні цього року склали 17,8 млрд гривень. Це на 56,1% більше, ніж в квітні минулого року — 11,4 млрд гривень.

Олег Попенко, голова Союзу споживачів комунальних послуг теж не згоден з прогнозом і вказує на цифру плюс 20-25% в платіжці щорічно.

“Я не зовсім згоден з таким прогнозом, що тільки в цьому і 2022 року будуть відбуватися значне зростання цін, а після незначно. Нормального аналізу не було зроблено, і ніхто не заглиблювався в тарифне питання. Сьогодні в Україні не змінилася система формування вартості комунальних послуг, а вона є основою для тарифної політики. Щорічне зростання тарифів призводить до зростання заборгованості. Всі попередні борги будуть закладатися компаніями, які надають комунальні послуги на наступний рік. Основою зростання тарифів є зростання заборгованості. І поки ми не змінимо систему формування собівартості комунальних послуг, зараз ми її робимо по системі витрати плюс прибуток, то зростання буде таким, як прогнозують на 2021-2022 роки”, — говорить Попенко.

Високі тарифи, навіть зазначили в Європі. Наприклад, в торішньому звіті Європейської комісії, говориться, що ціни на електроенергію в Україні майже на 38% вище середньої вартості в країнах Європи. За цим показником Україна опинилася поруч з такими країнами як Греція, Мальта, Болгарія, Угорщина і Польща, де ціни на електроенергію найвищі в Європі. Однак доходи європейських громадян і українців разюче відрізняються.

Свіжа статистика Державної служби підтверджує вже не новий тренд. Найбільше грошей українці витрачають на продукти харчування, а на другому місці комуналка. У першому кварталі 2021 року на статтю витрат “Продукти харчування та безалкогольні напої” українці в середньому витрачають 39,5% своїх коштів, а на другому місці житло та комунальні послуги — 18%.

Де корінь зла? Глава Союзу споживачів комунальних послуг пояснює, що в тариф крім боргів, закладають ремонтні роботи, і модернізацію комунальних підприємств. “Звідки у більшості наших монополістів гроші на модернізацію: обладнання, заміну мереж? У нас немає державної підтримки Комуненергії, Водоканалу, реновації житлового фонду, тому вони будуть включати в тарифи проведення капітальних ремонтів, заміну обладнання та мереж і це явно не 5%. Я не бачу приводу, чому зростання тарифів з 2023 буде зменшуватися, я вважаю, що тільки збільшуватися”.

Причини тарифів “по-багатому” для бідних підтверджує і голова Нацкомісії з регулювання енергетики Валерій Тарасюк. За його словами зростання тарифів — це закономірна реальність: якщо в країні значна інфляція, підвищуються зарплати, дорожчає паливо і падають обсяги споживання газу, тепла і води.

“Обсяги почали падати, коли тарифи в Україні поступово зростали — люди почали економити, що правильно. Десять років тому у нас був один з найвищих в Європі показників споживання тепла на душу населення. А систему ж потрібно постійно підтримувати, утримувати персонал, закуповувати енергоносії. Де брати на це гроші? Тариф — це єдине джерело доходу для таких компаній”, — говорить він.

За словами ексміністра соцполітики, варто готуватися до суттєвого підвищення комунальних тарифів і зростання бідності.

“Подивіться на прогноз зростання доходів людей, прогноз мінімальної заробітної плати на рівні 5-6% — розрив просто катастрофічний. Навіть якщо цей прогноз, який вони затвердили, реалізується — значить, бідність в нашій країні буде рости, що означає зростання боргів за ЖКП. Якщо ви подивитеся на фінансування програми ЖКП, вона скорочується, скорочується фінансування пенсійного фонду. Тобто абсолютно антисоціальна політика, і це призведе до дуже серйозних наслідків”, — говорить Рева.

За його прогнозами, щорічне зростання до 2024 року комунальних тарифів буде мінімум 25-30%. Відповідно доходи населення повинні бути сплановані вище цього рівня, тому що крім зростання тарифів на ЖКП, будуть рости ціни на продукти харчування. “Тобто не менше 30% потрібно планувати на зростання доходів людей, значить, соціальні програми повинні фінансуватися в такій же пропорції, а вони їх скорочують. Якщо подивитися на бюджетну резолюцію, яку вони підготували, видно, що доходи людей будуть низькими, вони будуть рости меншими темпами, ніж витрати людей”, — додає ексміністр.

За словами експертів, жодна реформа ЖКП і масова модернізація не проходила за рахунок споживачів. Ключове навантаження лягало на державний і місцевий бюджети.

“За моїми прорахунками 70% повинно виділятися з державного бюджету, близько 20% з місцевих бюджетів, тому що там більшість комунальних підприємств, і 10% — та сума, яка закладається в собівартість тарифів, тоді це буде працювати. А у нас все закладають в платіжки, і кажуть, що це і на модернізацію. Але так це не працює, латання дірок за рахунок споживачів”, — говорить Попенко.

За словами Реви, тарифна проблема вирішується шляхом активної соціальної політики, форсованим зростанням зарплат і пенсій, що призведе до платоспроможності людей, для яких такі платіжки будуть підйомними. “Вони витрачають гроші на велике будівництво, президентський університет, посадку дерев, на все що завгодно. Згадаймо навіть ситуацію з обіцянками 22000 гривень зарплати медикам. Тобто справа не в тому, що немає грошей, на те, що їм цікаво вони знаходять мільярди. Мабуть соціальна політика не входить в ці інтереси”, — резюмує Рева.

А тим часом, в країні продовжують збиратися борги. На кінець травня загальний борг українців за ЖКП склав 79,1 млрд гривень. Найбільші борги у громадян за газ, а в середньому кожна українська родина винна за ЖКП 5,3 тисячі гривень. У опитаних експертів теж невтішний прогноз для влади, якщо ситуація буде тривати і погіршуватися, то регіональні протести, які ми спостерігали на початку цього року, здадуться дрібними проблемами.

Джерело

-- Реклама --
загрузка...

ПО ТЕМІ

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

-- Реклама --
загрузка...

ОСТАННІ НОВИНИ

ПОДІЛИТИСЯ З ДРУЗЯМИ

ми у соцмережах

526,795Facebook>

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Реклама