Імперативний мандат в Україні і його загрози

Сьогодні Верховна Рада України мала розглянути законопроект № 1038 “Про внесення змін до закону “Про статус народного депутата України” (щодо приведення закону “Про статус народного депутата України” у відповідність із Конституцією України), поданий представником президента в Конституційному суді Федором Веніславським. 

Однак голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявив, що законопроект потребує допрацювання, тому його вирішили зняти з розгляду.

В соціальних мережах та медіа даний нормативно-правовий акт вже охарактеризували як “законопроект про імперативний мандат”. Оскільки частину ч.2 ст.59 Закону України “Про статус народного депутата” прононується викласти в наступній редакції: “У разі невходження народного депутата до депутатської фракції політичної партії, за списками якої його було обрано народним депутатом України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі чи яка була суб’єктом його висування у одномандатному виборчому окрузі, або припинення його членства в такій депутатській фракції, його повноваження припиняються з дня ухвалення рішення вищим керівним органом відповідної політичної партії в порядку, визначеного статутом політичної партії”.

Проблема даного викладення норми закону полягає в тому, що в Україні посилюється імперативний мандат, а в результаті – партійна диктатура.

Імперативний мандат – це певні законодавчі обмеження, які пов’язують обраного депутата з наказами виборців. Імперативний мандат в “чистому” вигляді існує в комуністичних країнах, наприклад, КНДР та КНР. В цих державах виборець (виборці) має (мають) право відкликати депутата у випадку, якщо він не задовольняє їхні вимоги. А тому депутат пов’язаний з партією, програма якої відповідає інтересам обравших її громадян.

В Україні, по суті, існує напівімперативний мандат. Згідно ст.81 Конституції України “повноваження народного депутата України припиняються достроково у разі невходження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата України із складу такої фракції”.

Тобто депутат, обраний за списком партії має обов’язково входити у депутатську фракцію цієї партії. Але процедури відкликання депутата, обраного за списком партії, не існує. А тому імперативний мандат, який існує в КНР чи КНДР, в Україні втрачає сенс.

В той же час депутат Федір Веніславський пропонує обов’язкове членство в депутатській фракції політичної партії депутатів, які були обрані на мажоритарних округах та суб’єктами висування яких була ця політична партія. Подібна законодавча ініціатива лише посилює імперативний мандат в Україні.

Хочеться нагадати, що в резолюції 1549 (2007) Парламентська Асамблея Ради Європи передбачила, що відкликання депутатів політичними партіями є неприйнятним в демократичній державі.

Суддя КСУ Сергій Головатий зазначав, що Венеціанська комісія констатує, що у європейських країнах існує “виключно теорія вільного мандату представників народу”. За його словами, відповідно до цього члени парламенту розглядаються “як представники всього народу і вони відповідальні лише перед своєю свідомістю”.

Варто згадати і Резолюцію 1466 (2005) та Резолюцію 1364 ПАРЄ. В цих резолюціях зазначається, що окремі конституційні норми містять положення, які Венеціанська Комісія неодноразово визнавала такими, що не відповідають принципам демократії і верховенства права. Це також стосувалося і імперативного мандату.

Тобто враховуючи вищезазначене, представник президента пропонує не враховувати резолюції ПАРЄ і посилити положення Конституції та окремих законів України, які стосуються імперативного мандату, і не відповідають принципам, яких дотримуються європейські країни. Більш того, намагаючись посилити імперативний мандат, Федір Веніславський не звертає увагу на той факт, що умовна перевага такого типу мандату як відкликання народного депутата жодним чином не закріплена в законодавстві України.

Прийняття подібного законопроекту “відштовхнуло” б нас від обраного європейського шляху.

Антон Візковський 

для ІНФОРМАТОРа

загрузка...
Загрузка...