«Кому рейтинг?»: Зе!команда на службі в «ОПЗЖ» і «Батьківщини»

Розповідаємо, як питання миру і ринку землі можуть найближчим часом змінити рейтинги влади та опозиційних партій.

Фактор «чорного лебедя» виносимо за дужки  

З перших днів приходу до влади команда Володимира Зеленського запрацювала в «турборежимі». Більшість рішень, які приймаються Офісом президента, Кабміном та Верховною Радою залишаються не поміченими пересічними виборцями. Навряд чи прийняття закону про скорочення кількості суддів Верховного суду або повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення для високопосадовців суттєво вплинули на електоральні настрої громадян.

Однак є дві теми, за якими більшість українців пильно слідкують. Це питання миру на Донбасі та впровадження ринку землі.

Звісно, є ще «чорні лебеді», які останнім часом в нашій політиці трапляються доволі часто. Але ніхто не може спрогнозувати, чию переписку з повіями сфотографують завтра в Раді, так само як ніхто не знає, чи запропонують післязавтра хабар якому-небудь депутату з податкового комітету.

Тому фактор «чорного лебедя» винесемо за дужки та спробуємо розібратися, як потуги влади щодо завершення війни і відкриття ринку купівлі-продажу сільськогосподарської землі вже найближчим часом можуть змінити ставлення співвітчизників до Зе!команди та опозиційних сил.

Назустріч «нормандському формату»

Про необхідність завершення війни Володимир Зеленський заявляв ще до перемоги на президентських виборах. Більш предметно про вирішення конфлікту на Донбасі президент заговорив після обміну полоненими, який відбувся 7 вересня. І хоча на Банковій кажуть, що обмін і питання миру – речі не пов’язані, та все ж таки приходиться констатувати, що про імплементацію в українське законодавство «формули Штайнмаєра», розведення військ і «нормандську зустріч» представники влади заговорили після того, як в’язні Кремля повернулися до України.

Наразі на Донбасі продовжується таке-сяке розведення військ, а про «нормандську зустріч» у Путіна говорять, що наче й не проти, але дату не називають.

Припустимо, що сторони зможуть домовитись і зустріч президентів України, Франції, РФ і канцлера Німеччини відбудеться в найближчий місяць-півтора. Як така зустріч може змінити соціологічні дані про ставлення співвітчизників до Зеленського? Чимало патріотів скажуть, що це буде капітуляція, а тому рейтинг українського президента піде донизу.

Насправді, не все так однозначно. 11 жовтня дослідження центру Разумкова показало, що 70,5% українців повністю або частково довіряють Володимиру Зеленському. Через два тижні, зокрема після того як Україною прокотилися акції «Ні капітуляції», 71% громадян відповіли соціологам групи «Рейтинг», що найбільше їх турбує відсутність миру в країні. Тому, якщо до «нормандської зустрічі» (про яку ми зараз говоримо гіпотетично) не зміниться відсоток громадян, які позитивно оцінюють діяльність президента, така зустріч для Зеленського стане, швидше, електоральною перемогою, ніж поразкою.

До чого при таких розкладах готуватися партіям парламентської меншості? Критикувати президента з рейтингом 70% собі дорожче. Прогрес, навіть ілюзорний, у питанні встановлення миру не зашкодить рейтингу політсилам, які зараз розділяють позицію Зеленського щодо «формули Штайнмаєра» і розведення військ або ж не критикують президента, критикуючи «формулу» і демілітаризацію.

Серед парламентських таких партій дві – «Опозиційна платформа – За життя» і «Батьківщина». Якщо змодельована ситуація стане реальністю, вони не втратять відсотки на «донбаському питанні». Зате з частиною рейтингу прийдеться розпрощатися «Європейській солідарності» і «Голосу», які зараз нещадно критикують президента за спроби встановити мир на сході країни.

Ринок землі: чи варто ризикувати?

Якщо Зеленський і «Слуга народу» виконають свої обіцянки, то до 1 грудня цього року в Україні з’явиться закон про вільний ринок сільськогосподарської землі. Відповідний законопроект наразі підтриманий аграрним комітетом і чекає на розгляд в парламенті. У свою чергу прем’єр-міністр Олексій Гончарук обіцяє при ухваленні закону запустити ринок землі до 1 жовтня 2020 року.

Як і питання миру, питання впровадження ринку землі активно обговорюється широкими масами. Тому без зміни електоральних симпатій тут також не обійдеться.

Якщо завершення війни – це виключно компетенція президента, то запуск вільного обігу землі – це відповідальність не стільки президента, як прем’єра. І тут є важливий нюанс. Згадане вище опитування центру Разумкова показало, що Олексію Гончаруку довіряє менше половини українців – 35,4%. А у дослідженні групи «Рейтинг» від 30 жовтня стверджується, що лише 31% українців підтримують скасування мораторію на продаж землі.

Висновок, який можна зробити з цих двох соцдосліджень, однозначний: якщо влада твердо вирішила найближчим часом запустити ринок землі і не переконає більшість громадян в його доцільності, то рівень її підтримки піде на спад.

Логічно, що цього разу рейтинги наживуть партії, які критикують Зе!команду за відповідні плани. Це знову буде «Батьківщина», для якої скасування мораторію на продаж землі тотожне геноциду селян. Та «ОПЗЖ», який вважає, що питання ринку землі має вирішуватися на референдумі, а не в уряді.

Виграє також Радикальна партія, лідер якої Олег Ляшко безкомпромісно протистоїть намірам влади розпродати землю.

«Яке влада має право без референдуму самостійно приймати рішення про запровадження ринку землі? Сьогодні одна влада, завтра – інша, післязавтра – третя. Земля має належати українській нації і повинна годувати її. При чому не один раз годувати, коли селяни продадуть пай, а постійно. Через півроку селяни потратять гроші і що потім будуть робити, де вони візьмуть гроші, щоби годувати сім’ю?» – заявив політик нещодавно в інтерв’ю одному з видань.

Ляшко переконаний: якщо ж людина все-таки захоче продати землю, її повинна викуповувати держава. «Необхідно створити Державний земельний банк. Нехай держава викуповує паї в тих селян, які не мають спадкоємців і хочуть продати свою землю. Тоді земля залишиться в державній власності, а Державний земельний банк зможе здавати її в оренду», – вважає політик.

Програють, як і у випадку з питанням миру, «Європейська солідарність» і «Голос», які скасувати мораторій пообіцяли ще напередодні парламентських виборів.

Читайте також матеріал про те, як історія з секс-скандалом, в який потрапив народний депутат Богдан Яременко, покаже, яких ідеологічних засад насправді дотримується влада «зелених».

Мар’ян Ощановський

для ІНФОРМАТОРа

загрузка...
Загрузка...

Реклама