Пам’яті Іммануїла Валлерстайна

Тезисно про “Теорію світової системи” (World-systemtheory) Іммануїла Валлерстайна.

1. Формування капіталістичної системи було спочатку глобальним і світовим за своїм масштабом процесом.

2. Тому глобалізму як мінімум п’ятсот років.

3. Ця система являла собою три зони: ядро, периферію і напівпериферію.

4. Ядром цього процесу були країни Європи, в яких проходило бурхливий розвиток капіталізму.

5. Капіталізм є явищем колоніальним за своєю суттю, оскільки ґрунтується на глобальному поділі праці: дешеві або безкоштовні ресурси, в тому числі людські (раби), зосереджені на периферії, а набувачі благі – в ядрі.

6. Ядро складається з європейських капіталістичних держав, ворогуючих між собою за отримання максимальних вигод з периферії.

7. Країни напівпериферій, не настільки залежні від ядра, як країни периферії, але в той же час менш самостійні, ніж країни ядра, і служать пом’якшувальним поясом, який не дозволяє периферії прямо озброїтися проти ядра.

8. З XVI ст. (з моменту виникнення) і по теперішній час, світова система змінилася незначно. Ядро розвивалося за рахунок експлуатації периферії під різними приводами – від прямої колонізації і работоргівлі до сучасної економічної, соціальної та політичної експлуатації багатою Північчю бідного Півдня.

9. Світова система заснована на тому, що на чолі європейських національних держав стоять представники промислової та фінансової олігархії, які усвідомлюють, що саме їхнє існування, а також збагачення, безпека та спадкоємність безпосередньо пов’язані з підтриманням глобальної системи.

10. Тим часом зовнішньополітичні кризи періодично зіштовхували країни ядра між собою, а внутрішньополітичні заворушення розхитували систему влади. Це призводило до воєн і революцій.

11. Періодично капіталізм вступав в зону промислових і фінансових криз, згідно циклічної логіки накопичення ресурсів і привласнення додаткової вартості. Але кожен раз система виправляється і продовжувала своє безперебійне функціонування, що складається в перекачуванні ресурсів від периферії до центру.

12. В даний час глобальна світова система досягла меж свого розвитку.

13. Економічні, соціальні, культурні, інформаційні та технологічні коди проникли глибоко в периферію, і простору для подальшої експансії світової системи більше не залишилося.

14. Це означає, що світовий капіталізм стоїть на межі історичного зникнення: він виник за певних історичних умов і дійшов в реалізації своєї моделі до межі. Сьогодні вся світова система переживає смертельну кризу.

15. Валлерстейн стверджує: «Структурні обмеження процесу нескінченного накопичення капіталу, який керує нашим світом, досягли носової (частини судна) і тепер діють як функціональне гальмо. (…) Вони створюють хаотичну ситуацію. (…) Через п’ятдесят років з цього хаосу з’явиться новий порядок »

16. Таким чином сучасна глобалізація є не початком нового процесу, а кінцем і завершенням старого.

17. Ми стоїмо обличчям до обличчя з невизначеності.

Сергій Чаплигін

для ІНФОРМАТОРа

загрузка...
Загрузка...

Реклама

загрузка...

Поширюйте матеріал

Загрузка...