Польща обирає президента: про що говорять результати голосування у першому турі

Вчора, 28 червня, у Польщі пройшов перший тур президентських виборів. Згідно з результатами екзит-полів, до другого туру потрапляють чинний президент Анджей Дуда і мер Варшави Рафал Тшасковський. Президента Польща обере 12 липня.

ІНФОРМАТОР проаналізував попередні результати першого туру президентських виборів у Польщі і зробив наступні висновки:

1. Карантин і економічні проблеми, до яких він призвів, суттєво вплинули на настрої польських виборів.

До запровадження карантинних обмежень соціологи прогнозували Дуді перемогу ще в першому турі, або ж впевнену перемогу у другому. Як бачимо, для остаточної перемоги у першому турі Дуда не добрав чимало голосів і попереду на нього чекає дуже непростий другий тур.

2. Вибори показали, що поляки готові підтримувати незалежних кандидатів, тоді як кандидати від великих партій їм дещо набридли.

Незалежний кандидат Шимон Головня завершив виборчі перегони на третьому місці і набирає більше 13%.

Чимало поляків, які втомилися від старих політики і політиків, також голосували за Рафала Тшасковського, який очолює Варшаву з 2018 року. Тшасковський хоч і є кандидатом від партії «Громадянська платформа», але це сталося дещо випадково. Спочатку «Громадянська платформа» планувала висунути кандидатом у президенти віце-спікера Сейму Малгожату Блонську, але її рейтинг з наближенням виборів почав стрімко падати, а тому прийшлося шукати заміну, якою став Тшасковський. Частина виборців, особливо мешканці Варшави, голосували за Тшасковського у більшій мірі як за незалежного кандидата, ніж як за представника «Громадянської платформи».

3. Ультранаціоналізм – не маргінальна ідеологія у Польщі.

Представник ультраправих, кандидат від «Конфедерації» Кшиштоф Босак, згідно з результатами опитувань на виході з виборчих дільниць, набирає більше 7%. Не варто забувати, що частина виборців, готових підтримувати політиків-націоналістів, проголосувала за Дуду.

Взагалі, ситуацію із підтримкою виборцями Дуди і Босака можна порівняти із минулорічною на виборах в Україні. Завдяки «правій» риториці Петра Порошенка тодішньому президенту вдалося перетягнути частину голосів виборців, які підтримували націоналістичні сили («Свободу», «Правий сектор», «Національний корпус») та їхніх кандидатів.

4. Ліва ідеологія і цінності ЛГБТ – маргінальне явище у Польщі.

Єдиним представником лівих на президентських виборах був кандидат від партії «Весна», відкритий гей Роберт Бедронь. Попри змістовну програму і симпатію багатьох ЗМІ, які писали про Бердоня як про перспективного політика, він не зумів набрати навіть 3% голосів.

***

12 липня у другому турі поляки обиратимуть між чинним президентом Анджеєм Дудою і мером Варшави Рафалом Тшасковським.

У Європі ставлення до Дуди неоднозначне. Не в останню чергу через критику зі сторони Дональда Туска – колишнього прем’єр-міністра Польщі і колишнього президента Європейської Ради, який нині очолює Європейську народну партію. Аби продемонструвати своїм виборцям серйозну міжнародну підтримку, за кілька днів до першого туру Дуда здійснив візит до Вашингтону, де зустрівся з Дональдом Трампом.

Якщо Дуді напередодні виборів вдалося залучитися, нехай неформальною, підтримкою США, то Тшасковський може похвалитися популярністю серед європейських політиків.

Фактично, перед поляками стоїть вибір між проамериканським консерватором і проєвропейським лібералом.

А що на рахунок України?.. За президентства Порошенка і Дуди між Україною та Польщею були дуже непрості відносини. Хто б не став президентом Польщі, їх у будь-якому випадку прийдеться перезавантажувати. Та, виходячи зі схожості ідеологічної системи переконань, з Рафалом Тшасковським Володимиру Зеленському буде простіше знайти спільну мову, ніж з Анджеєм Дудою.

Читайте також: Вибори у Польщі: Дуда може програти Тшасковському у другому турі.

загрузка...

Реклама

загрузка...

Поширюйте матеріал

Реклама