Енергетичний терор з боку Росії призвів до подальшого зростання виробничих витрат бізнесу, в тому числі через вищу вартість енергії та потребу закуповувати генератори для підтримання безперебійної роботи. Крім того, скоротилося виробництво через перебої з енергопостачанням.
Про це повідомляють журналісти з посиланням на підсумки засідання Комітету з монетарної політики Національного банку України (КМП) 7 грудня, під час якого було ухвалено рішення зберегти облікову ставку на рівні 25%.
“Масштабні атаки на енергетичні об’єкти стали регулярними, а час, необхідний для відновлення електромереж, – тривалішим. Дефіцит електроенергії зумовлює підвищений попит на пальне, що призвело до зростання його вартості. У результаті руйнування енергетичної інфраструктури може позначитися на вартості широкого спектру товарів і послуг”, – йдеться в повідомлені.
Послаблення споживчого попиту внаслідок скорочення доходів, значних додаткових витрат на забезпечення побутових потреб в умовах перебоїв з енергопостачанням, економії на другорядних витратах, а також вимушеної міграції лише частково нівелюватиме інфляційний тиск, зазначили в НБУ.
Члени КМП обговорили кілька сценаріїв подальшого економічного розвитку, що відрізняються масштабами енергетичного терору. На їхню думку, базовим сценарієм наразі можна вважати збереження поточної ситуації з доволі успішним захистом українського неба засобами ППО та ПРО, порівняно швидким ремонтом пошкоджених енергетичних об’єктів і дефіцитом електроенергії в межах 25% від потреби.
“Однак, навіть цей сценарій матиме негативний вплив на інфляційну динаміку та сповільнить економічне відновлення у 2023 році. У разі реалізації сценаріїв із серйознішими пошкодженнями критичної інфраструктури та тривалішими відключеннями електроенергії макроекономічний прогноз на наступний рік доведеться переглянути суттєвіше, що, ймовірно, передбачатиме продовження падіння ВВП”, – повідомили в НБУ.
