Голосування за законопроекти “Про обіг земель сільськогосподарського призначення”, “Про зміни до Бюджетного кодексу України” та “Про державний бюджет України на 2020 рік” виявили тенденції, які можна вважати формуванням опозиції до правлячої фракції “Слуга народу” та в чергове проявили неоднорідність її складу. 

Журналіст ІНФОРМАТОРа підготував власні висновки подій у Верховній Раді, які відбулися за два останні сесійні дні.

Питання створення ринку сільськогосподарських земель поділили Верховну Раду навпіл. І цей поділ відбувався не за партійною приналежністю, а за власними політичними вподобаннями. Питання, чи зможе “Слуга народу” самотужки протягнути у першому читанні цей законопроект хвилювало як представників громадськості та бізнесу, так і ключових гравців на політичній арені України.

Свої позиції до формування ринку землі на рівні керівників озвучували всі парламентські фракції та групи: “Слуга народу”, “Голос”, “Європейська солідарність” і “За майбутнє” декларували відповідне бачення аграрної реформи, при чому кожна з них називала свої умови підтримки такого рішення. “Опозиційна платформа – За життя” та “Батьківщина” навпаки виступали проти зняття мораторію на продаж та запровадження ринку с/г земель.

Саме такий формат голосування вважався імовірним, лише питання участі “ЕС” у цьому процесі викликало певні сумніви.

Однак день розгляду законопроекту №2178-10 остаточно змінив розстановку сил в парламенті з цього питання і “викинув назовні” ще одне явище в українському парламенті – остаточне закріплення всіх фракцій, крім монобільшості, в опозиції.

Неоднозначною була і позиція всередині фракції “Слуги народу”. Вочевидь, противників законопроекту та його положень у першому читанні було настільки багато, що для того, аби переконати депутатів проголосувати за №2178-10 довелося викликати у Раду президента України Володимира Зеленського та прем’єр-міністра Олексія Гончарука і йти на поступки у положеннях документу.

Як пізніше у коментарі журналісту ІНФОРМАТОРа заявляв голова “Слуги народу” Давид Арахамія, президент дав слово парламентарям, що всі спірні моменти документу про продаж землі іноземним громадянам і юридичним особам та обсяг землі, який може бути придбаний однією особою, усунуть до другого читання, а питання про іноземців висунуть на обговорення на Всеукраїнському референдумі.

Однак, так чи інакше, противники прийняття документу все ж залишилися. Зокрема, це заступник голови комітету з питань нацбезпеки Ірина Верещук, нардеп Анна Скороход та ще ряд народних обранців. Вони активно публічно декларували власну позицію, а тому віра у те, що “Слуга народу” зможе самотужки прийняти бодай в першому читанні цей закон “танула на очах”.

Як ІНФОРМАТОРу стало відомо з власних джерел, у “Слузі народу” до останнього вірили, що “Голос”, які є послідовними прихильниками ринку землі, підтримають ініціативу президентської фракції. Як це сталося у ситуації з голосуванням за дозвіл на арешт депутата Дубневича, коли саме партія Вакарчука врятувала третє подання Генерального прокурора, “підставивши плече” у складну хвилину та компенсувавши голоси опозиціонерів всередині владної фракції.

Однак, ще перед розглядом законопроекту, голова “Голосу” у Верховній Раді Сергій Рахманін з трибуни парламенту закликав відкласти питання запровадження ринку землі, оскільки воно розколює суспільство і депутатів, що може завадити запровадити в Україні ринок землі взагалі.

“Европейська солідарність” очікувано також заявила, що голосувати за ринок землі у варіанті “Зе!Команди” не буде. Аналогічна заява прозвучала і від групи “За майбутнє”.

“Слуга народу” лишилася сам на сам з законопроектом №2178-10. Голова Верховної Ради Дмитро Разумков перервав засідання та оголосив про проведення в своєму кабінеті консультацій з лідерами фракцій. Після двогодинних перемовин розстановка сил не змінилася, але президентська політична сила, за підтримки позафракційних народних депутатів, таки змогла ухвалити законопроект “Про обіг земель сільськогосподарського призначення” у першому читанні. Тепер команді “Слуги народу” доведеться “відбиватися” від сотень правок противників законопроекту та намагатися в буквальному сенсі “протягнути” його у другому читанні. Чи вдасться їм це цього року – залежить від бажання та зусиль команди президента, оскільки поза межами Ради підтримка у земельної реформи від “Зе!Команди” не більша, ніж у сесійній залі.

В авангарді позапарламентського протесту сьогодні перебувають Олег Ляшко і його Радикальна партія, які послідовно виступають проти запровадження ринку землі та мають підтримку серед селян, націоналісти, які напівпублічно беруть участь у цьому процесі та цілий ряд різноманітних професійних і громадських об’єднань. Вони також стануть значним фактором політики перед винесенням остаточного варіанту законопроекту на Верховну Раду.

Важливо також зазначити, що після незадовільного для себе рішення, Юлія Тимошенко заявила про перехід фракції ВО “Батьківщина” у опозицію до влади. І це при тому, що перебуваючи на посаді прем’єр-міністра у 2008 році вона особисто не тільки підтримувала створення ринку землі, а й її продаж іноземцям. Раніше ж політсила Юлії Володимирівни, як і партія “Голос”, ситуативно підігравала команді президента в парламенті.

Наступний день, 14 листопада, розпочався не менш напружено. Бюджет-2020 став ще однією перевіркою на міцність для “Слуги народу”. Але спочатку депутати ухвалили зміни до Бюджетного кодексу.

Під час голосування за одну з двох сотень правок, яка стосувалася перерозподілу акцизу на паливо від Дорожнього фонду до центрального бюджету, як це було до реформи 2017-го року, попри рекомендації комітету з питань бюджету та позицію керівництва фракції, майже всі депутати “Слуги народу” пішли проти волі керівництва та віддали частину акцизу на освоєння місцевим громадам.

Дмитро Разумков після демаршу своїх однопартійців знову оголосив перерву і фракція півтори години вирішувала, яким чином діяти у ситуації, що склалася. Голова фінансового комітету Данило Гетманцев запевнив журналістів, що компроміс з цього питання буде знайдено.

Наступним у порядку денному був сам проект закону про державний бюджет на 2020 рік. “Європейська солідарність” та “Опозиційна платформа – За життя” одразу заявили, що голосувати за такий кошторис для держави не будуть. ВО “Батьківщина”, яка після прийняття закону про ринок землі в першому читанні, оголосила про перехід у опозицію, також виступила проти даного документу. Фракція “Голосу”, хоч і хвалила певні положення бюджету-2020, але заявила, що утримається від прийняття рішення.

Сам на сам “Слугу народу” не залишили тільки два десятки позафракційних депутатів та група “За майбутнє”. Цього вистачило для прийняття ЗУ “Про державний бюджет України на 2020 рік”. Держава отримала кошторис, а партія президента – черговий скандал.

Народний депутат Анна Скороход з трибуни заявила про політичне переслідування з боку Офісу президента, за вказівкого якого, мовляв, її через затримання чоловіка співробітниками Нацполіції та ГПУ, намагаються змусити голосувати разом з фракцією. Глава політсили Давид Арахамія у відповідь звинуватив Скороход у спробі підкупу депутатів та тиску на своїх колег через застосування представників кримінальних угруповувань.

Поки правоохоронці встановлюють правдивість звинувачень обох сторін, в українському парламенті формується опозиція. Чотири з п’яти партійних об’єднань в Раді не підтримали “Слугу народу” у ключовий момент, навіть попри певну ідеологічну близькість у ставленні до питань, які розглядалися.

Питання ринку землі відвернуло від “монобільшості” ВО “Батьківщина”. Голова “Голосу” Сергій Рахманін нещодавно заявив, що Володимир Зеленський сприймає Верховну Раду, як “додаток до Офісу президента”, а Святослав Вакарчук публічно критикує політику влади в питаннях ставлення до врегулювання війни на Донбасі, що свідчить про певну “прохолоду” у стосунках зі “Слугою народу” або ж небажання стати “додатком” чи “лавкою запасних” для партії президента.

“ЄС” та “ОПЗЖ” при розгляді більшості ключових законопроектів голосують синхронно “проти”. Залишаються позафракційні та група “За майбутнє”. Останніх достатньо часто пов’язують з олігархом Ігорем Коломойським.

У сухому залишку можна говорити про те, що найгірші побоювання “Слуги народу” поступово справджуються і вони залишаються сам на сам з власними реформами і сам на сам з Коломойським, домовленості з яким є достатньо небезпечними. Решта фракцій найімовірніше підтримуватимуть монобільшість лише у випадку гарантій підтримки їх власних законодавчих ініціатив.

Перед керівництвом “Слуги народу” постає питання, як втримати під контролем власну фракцію та як забезпечити додаткову підтримку законопроектів. Варіанти три:

– Ігнорувати події та рухатися вперед, тримаючи своїх депутатів під контролем. Такий варіант можливий, якщо перед законодавцями не постане питання змін в Конституцію. Він тактичний і безперспективний.

– Домовлятися з “Голосом”, “ОПЗЖ”, “ЄС” чи “Батьківщиною” про підтримку законопроектів “Слуги народу” в обмін на вигідні їм рішення у сесійній залі. Такий варіант працював у всіх скликання Верховної Ради. Звичайно, він ускладнював та подовжував процес ухвалення рішень, але не давав ситуації зупинитися у “мертвій точці”.

– Домовлятися з групою “За майбутнє” та позафракційними депутатами. Цей варіант схожий на попередній, але більш токсичний для “Слуги народу” з точки зору репутації. В активі цих об’єднань 57 народних депутатів. Кожен з 34-х позафракційних має власну позицію, погляди, а головне – округ, який доведеться “підгодовувати” субвенціями з бюджету в обмін на лояльність під час голосування. З групою “За майбутнє” складніше, оскільки її ймовірний бенефіціар – олігарх Ігор Коломойський сам охоче “підставить плече” провладній фракції, але за такі послуги доведеться плати “з повна”.

Який варіант оберуть “слуги народу”, українці побачать під час наступних голосувань у сесійній залі.

Нагадаємо, раніше журналіст ІНФОРМАТОРа розповідав, що залишилося поза об’єктивами телевійних камер та off the record журналістських мікрофонів з’їзду партії “Слуга народу”.

Максим Лиманський

для ІНФОРМАТОРа

загрузка...