Справа Стерненка: самооборона чи умисне вбивство

Українці продовжують обговорювати, чи повинен одеський активіст Сергій Стерненко понести покарання за вбивство свого нападника Івана Кузнєцова. 

Третина читачів ІНФОРМАТОРа переконані, що активіст має сидіти, проте більшість українців дії Стерненка вважають самообороною. Такими є результати опитування на офіційній сторінці видання у Facebook.

У зв’язку з суспільним резонансом, який викликала справа Стерненка, ІНФОРМАТОР розповідає, що таке самозахист та перевищення меж необхідної оборони.

Що таке “необхідна оборона”? 

Поняття “самозахисту” в українському законодавстві регулює стаття 36 Кримінального кодексу України, в якій закріплено поняття “необхідної оборони” – дій, спрямованих на захист прав людини, яка обороняється, або інших людей, а також суспільних і державних інтересів.

Шкода, що завдана агресору, повинна бути порівняна зі шкодою, що наноситься ним самим: не можна вбити людину, яка намагалася вкрасти у вас сумочку.

При цьому ви маєте право на оборону незалежно від того, чи могли ви втекти, викликати поліцію або уникнути нападу.

Якщо на вас нападає кілька людей або хтось намагається напасти зі зброєю, або проникнути в ваше житло – ви маєте право наносити зловмисникам будь-які травми будь-яким предметом або зброєю.

Як не перевищити межі необхідної самооборони?

Якщо, обороняючись, ви тяжко поранили чи вбили нападника, не порівнюючи захист з загрозою – це можуть порахувати перевищенням норм необхідної оборони. У разі, якщо нападник отримав тяжкі тілесні ушкодження, проти вас можуть відкрити кримінальне провадження за статтею 124 Кримінального кодексу України; а якщо нападник вбитий, справу можуть відкрити за статтею 118 Кримінального кодексу України.

У першому випадку, якщо провина буде доведена, вас можуть покарати громадськими роботами до 240 годин або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі до двох років.

Вбивство при перевищенні заходів самооборони загрожує виправними роботами на строк до двох років, обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі до двох років.

Якщо ви доведете, що через напад перебували в стані сильного душевного хвилювання і не могли оцінити ступінь загрози, то від кримінальної відповідальності вас звільнять.

Справа Стерненка

Сергій Стерненко – відомий український активіст, колишній очільник одеського обласного осередку “Правого сектора”, на якого було скоєно три напади.

  • 7 лютого 2018 року в Одесі на Стерненка був скоєний напад поблизу будинку, де він мешкав. Тоді на нього чекали двоє невідомих, і щойно він зайшов у під’їзд, зловмисники накинулися на нього та побили. Активіст після нападу тиждень перебував у лікарні.
  • 1 травня 2018 року в Одесі на Стерненка скоїли збройний напад. Активіст та його дівчина Наталя Усенко мали намір відвідати мітинг комуністів, який мав відбуватися біля оперного театру, щоб зафільмувати його. Коли Стерненко виходив з двору будинку, пролунали два постріли. Нападник вистрелив йому з травматичного пістолета в область шиї ззаду, а потім під час затримання стріляв по очевидцях інциденту. Нападника затримали на місці злочину.
  • 24 травня 2018 року в Одесі було скоєно третій напад на Стерненка та його дівчину. Один із двох нападників, Іван Кузнєцов, мешканець міста Чорноморська, був поранений активістом ножем у серце і живіт, від чого й помер. Інший, Олександр Ісайкул, зміг утекти, але протягом доби був затриманий поліцією. Згодом нападника поліція відпустила, у справі він проходить як свідок, а незабаром Ісайкул втік з України.

Саме третій напад на Стерненка набув найбільшого розголосу. Через два роки після події, 11 червня 2020 року йому повідомили про підозру за статтями “умисне вбивство” та “незаконне носіння холодної зброї”, а 15 червня суд відправив активіста під цілобовий домашній арешт на 60 діб.

Одразу після третього нападу під час стріму з місця подій активіст заявив, що поранив нападника своїм ножем, однак згодом спростував ці слова (Стерненко сказав, що “щось наплутав, бо був у стані афекту”). Так, в інтерв’ю LB.ua він розповів, що завдав смертельних поранень нападнику ножем, який у нього і відібрав.

За словами Стерненка, він не мав наміру вбивати нападника, а лише “просто відмахувався, щоб до нього не змогли підступитися”. Активіст не вважає, що перевищив межі необхідної оборони: “В Конституції написано, а також є відповідне рішення Верховного суду, де зазначається, що у випадку, якщо на особу нападає група осіб, в незалежності від тяжкості заподіяння їй ушкоджень, особа має право застосовувати всі можливі засоби для самооборони. Аж до настання летальних випадків. Тобто я не вважаю, що перевищив межі необхідної оборони”. 

Служба безпеки України після повідомлення активісту про підозру заявила, що розслідування справи Стерненка давно перейшло із суто юридичної площини в політично-інформаційну.

За даними СБУ, дії Стерненка під час та після третього нападу на нього ставлять під сумнів версію про необхідну оборону:

“Дійсно, як свідчать матеріали справи, можна говорити про те, що І.Кузнецов та О.Ісайкул мали на меті залякати й завдати тілесних ушкоджень С.Стерненку. Тому дії нападників слідчими були кваліфіковані за ст. 296 ч. 4 ККУ.

Захищаючись, громадський активіст лівою рукою прикривався від ударів, а правою – завдавав удари ножем. Як наслідок, О.Ісайкул зазнав різаної рани передньої черевної стінки, а І.Кузнецов – проникаюче колото-різане поранення живота. Зазначаємо, що такі дії С. Стерненка можуть відповідати поняттю необхідна оборона.

Однак його подальші дії ставлять під сумнів вищезазначену версію. Оскільки І.Кузнецов втік з місця події, напад на Стерненка вважається закінченим – його життю та здоров’ю вже нічого не загрожувало. Однак Стерненко побіг за Кузнецовим, наздогнав його і завдав декількох поранень, зокрема, удару ножем у серце, який і призвів до смерті.

Тіло І.Кузнецова було знайдено майже за 100 метрів від місця першої сутички. Тобто заяви про те, що С.Стерненко поранив І.Кузнецова під час самооборони, а згодом жодних ран не завдавав, не відповідають дійсності. Проведена під час досудового розслідування експертиза засвідчила версію про умисне вбивство.

Також сумнівними видаються слова С.Стерненка, що він завдав смертельних поранень ножем, який нібито відібрав у І.Кузнецова та О.Ісайкула. Сергій особисто підтвердив належність йому ножа під час власної онлайн-трансляції у мережі Facebook з місця події.

З огляду на вищезазначене, повідомлення про підозру у вчиненні злочину є вимогою закону, який діє незалежно від інформаційних кампаній і політичних переконань тих, хто його порушив. Так само, як і жодне розслідування не може бути зупинене через патріотичні погляди його фігурантів. Разом з тим нагадуємо, що особа є винуватою у разі, якщо її вина доведена у суді”. 

Як повідомили в Службі безпеки України, результати експертизи підтверждують, що активіст біг за пораненим Кузнєцовим 100 метрів (коли його життю вже нічого не загрожувало) і завдав йому смертельного удару власним ножем у серце.

Стерненко назвав справу проти нього порушенням прав людини. Після повідомлення СБУ активіст сказав, що “пресцентр відомства, діючи упереджено, публічно звинуватив його у скоєнні злочину без рішення суду”. “Це упередженість та тиск на слідство та суд. І цей факт, як і багато інших, піде в Європейський суд з прав людини”, – додав він.

За версією слідства, Стерненко спершу захищався від нападників, а потім, коли ті почали тікати, наздогнав одного з них і завдав смертельного удару ножем. Активіст нібито зробив це “будучи обуреним нападом” і “на ґрунті раптово виниклої неприязні”.

Крім того, слідство вважає, що він сам собі поранив руку, аби уникнути покарання та імітувати самооборону.

Також правоохоронці вважають холодною зброєю ніж активіста, хоча він сам це заперечує. Адвокат Андрій Писаренко на судовому засіданні теж заявив, що ніж Стерненка не є холодною зброєю.

За словами правозахисника, він володіє аналогічним ножем, який був вилучений у активіста. Експертиза показала, що даний ніж є побутовим і не має ніякого відношення до холодної зброї. Серед іншого Писаренко підкреслив, що зазначений ніж знаходиться у вільному продажу.

Після цього Писаренко звернувся до прокурора з вимогою завести на нього аналогічну справу за зберігання холодної зброї, однак відповіді з боку звинувачення не було.

“Тепер ви можете зареєструвати справу щодо адвоката Андрія Писаренка по 263 статті (Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами – ред.). Ви будете це робити? Ваше мовчання дає відповідь”, – сказав правозахисник.

У зв’язку з цим адвокат заявив, що оголошена підозра Стерненку не може вважатися обґрунтованою і цілісною.

Активіст під час засідання також звернув увагу на можливу невідповідність у словах прокурора та матеріалах справи. Зокрема, слідство стверджує, що активіст постійно тримав ніж у правій руці. А на одному з малюнків у матеріалах справи нібито зазначене нанесення ударів ножем у лівій руці.

Також Стерненко заявляє, що “відбився від нападів, а тепер відбивається від української каральної системи”.

“Щоб з’ясувати, чи діяв я за законом, необхідно з’ясувати, що ці двоє робили у мене біля будинку, хто їх туди відправив, хто їм мав заплатити і хто замовник цього злочину. Чому коли не сидять замовники і виконавці нападу на мене, маю сидіти я, за те, що захищався? … Життя моє змінилося: я відбився від нападів, а зараз відбиваюсь від української каральної системи. Варто розуміти – з в’язниці ти вихід знайдеш, а з могили – ні…”, – сказав він.

Нагадаємо, вчора, 15 червня, Шевченківський районний суд у місті Києві відправив Стерненка під цілобовий домашній арешт на 60 діб. Під судом відбулося кілька сутичок, поліція побила депутата Лозинського, ветерана АТО та дівчину Стерненка. Як розповів начальник ГУ НП міста Києва Андрій Крищенко, поліцейських, які били протестувальника під судом, відсторонили.

загрузка...

Реклама