Як Україні позбутися зовнішнього управління

Законодавчому і виконавчому органам влади під силу суттєво обмежити вплив іноземних інституцій і держав на прийняття рішень всередині України.

Україна – слабка держава. Як і будь-яка слабка держава, вона залежна від сильніших за неї.

Особливо популярно розповідати про те, що Україна перебуває під зовнішнім управлінням стало після Революції Гідності. Справді, в останні роки ми стали сильно залежними від Вашингтона, Брюсселя, МВФ…

Але хіба залежність від зовнішніх гравців з’явилася лише у 2014 році? Звісно, що ні. Пам’ятаєте, з ким Леонід Кучма погоджував похід Віктора Януковича на президентські вибори у 2004 році? Ще до старту виборчої кампанії Кучма з Януковичем літали в Кремль на оглядини «легітимного». Потім Путін особисто брав участь у виборчій кампанії Януковича.

Мабуть, багато хто пам’ятає, як Віктор Федорович пригощав Медведєва і Путіна цукерками під час параду з нагоди 60-річчя звільнення України від німецько-фашистських загарбників. Тоді кремлівська верхівка прилітала в Київ підтримати Януковича, який балотувався в президенти.

Крім політичної, була на той час неабияка й економічна залежність України від Росії. У 2013 році імпорт російських товарів складав 23,2 млрд. дол., тоді як обсяг загального імпорту був приблизно в чотири рази більшим – 84,5 млрд. дол. Для країни, яка знаходиться в центрі Європи, це дуже багато.

У 2014 році відбувся Майдан. Багато чого змінилося. Але зовнішнє управління нікуди не зникло. Змінилися лише ті, хто смикають за ниточки.

Після Майдану ми стали смертельно залежними від кредитів МВФ та фінансової допомоги ЄС і США. Для виділення позик вони ставлять нам політичні умови, розповідають, які закони прийняти, а які скасувати, що приватизувати, а що націоналізувати, кого звільнити з посади Генпрокурора, а кого призначити на посаду міністра фінансів.

До речі, щодо Наталії Яресько. Часто від західних політиків можна почути, що Яресько – великий реформатор. Але що зробила ця «великий реформатор»? Будучи міністром фінансів України і, водночас, громадянином США, вона домовилася з МВФ про реструктуризацію українського боргу. В обмін на погашення 20% боргу і розстрочки заборгованостей на чотири роки Яресько домовилася, що Україна виплачуватиме 40% від приросту ВВП за умови, якщо ВВП буде рости вище 4%. Тобто, фактично Захід збирається контролювати ріст української економіки. Мовляв, «ми не проти, щоб ви розвивалися, але повільніше, ніж ми».

А чого варті вимоги так званих західних партнерів не обмежувати експорт з України необробленої деревини? Чи ультиматум відкрити ринок землі, після впровадження якого українська земля дістанеться іноземним інвесторам?! Очевидно, що Заходу потрібен ринок землі та необмежений експорт лісу, аби Україна залишалася їхнім сировинним придатком.

А як щодо нових вимог МВФ? Одні з останніх вимог Фонду щодо надання чергового траншу: впровадження ринкових цін на газ, що призведе до зростання вартості житлово-комунальних послуг, та приватизація багатомільярдних держактивів. Цікаво, що на початку 2000-х Аргентина, щоби вийти з економічної кризи, робила все з точністю до навпаки: жорстко контролювала ціни на ЖКП та відмовилася від масової приватизації державної власності іноземними інвесторами, а також припинила надавати їм податкові пільги.

Все вище перераховане свідчить про одне: Захід, як і РФ, зацікавлений не у розвитку України, а в посиленні впливу на рішення, які приймаються всередині держави.

Але незважаючи ні на що, попри шалений зовнішній тиск, не все втрачено. Законодавчому і виконавчому органам влади під силу відстояти українські національні інтереси.

Наприклад, для початку достатньо:

– Суттєво обмежити експорт сировинної продукції. Натомість, спонукати іноземних інвесторів відкривати на території України підприємства з переробки сировини.

– Переукласти з МВФ та іншими фінансовими установами угоди на вигідних для України умовах.

– Надати українським фермерським господарствам першочергове право на користування землею.

– Надати українським виробникам бодай незначні преференції при державних закупках. Це важливо для збереження і розвитку вітчизняного виробника, який крім виготовлення продукції, платить податки в держказну і надає українцям робочі місця.

– Обмежити статусом радника призначення іноземців на роботу в держорганах.

Це далеко не повний перелік того, що варто зробити вже найближчим часом. Інакше Україна ще довго не зможе позбутися зовнішнього управління, яке неминуче призводить до економічного занепаду.

Нагадаємо, раніше лідер Радикальної партії Олег Ляшко заявляв, що мораторій на експорт лісу-кругляка збільшує інвестиції в Україну. Політик також закликав Зеленського «послати МВФ у три чорти» та наполягав на необхідності переглянути програму співпраці з Фондом.

Вже більше року Олег Ляшко вимагає від Верховної Ради ухвалити в цілому його законопроект «Купуй українське, плати українцям!», який допоможе забезпечити вітчизняні підприємства держзамовленнями та створити сотні тисяч робочих місць для українців. А також Ляшко пропонує продовжити мораторій на продаж сільськогосподарської землі.

Мар’ян Ощановський

для ІНФОРМАТОРа

загрузка...
Загрузка...

Реклама

загрузка...

Поширюйте матеріал

Загрузка...

Реклама