У вівторок, 5 листопада, народний депутат України від партії “Слуга народу” та голова парламентського комітету з питань соціальної політики Галина Третьякова провела прес-конференцію, яка залишилася поза увагою журналістів. Однак, саме під час її перебігу було озвучено бачення “Зе!команди” у ключовому аспекті державного управління – соціальній політиці. 

Журналіст ІНФОРМАТОРа відвідав прес-конференцію та підготував для вас стислий переказ його трьох ключових тез.

Теза 1: “Ми готуємо 6 реформ”

Як стверджує Галина Третьякова, її комітет напрацював вже 6 реформ, які за півтора-два роки мають повністю змінити систему соціального забезпечення населення.

Перша реформа стосується соціального забезпечення ветеранів АТО/ООС. До неї ми повернемося згодом.

Другий кейс – зайнятість. Комітет соціальної політики Верховної Ради визначив цей напрямок, як пріоритетний. Попри майже готовий оновлений Трудовий Кодекс, Третьякова наголошує, що окрім врегулювання правових відносин у трудовій галузі, існує потреба в комплексному підході до питання зайнятості, зокрема дослідження трудової міграції та вироблення інструментарію для повернення заробітчан в Україну.

Третьою реформою “Зе!команди” має стати запровадження другого (накопичувального) рівня пенсійного забезпечення.


Довідка: Солідарний або перший рівень пенсійної системи передбачає, що сплачені бізнесом та застрахованими особами кошти до Пенсійного фонду одразу ж виплачуються нинішнім пенсіонерам. Левова частка таких коштів — це ЄСВ. Зараз цього ресурсу не вистачає. Додаткового 140 млрд грн виділяються з бюджету. Цей рівень пенсійної системи вже працює в Україні.
Обов’язковий накопичувальний або другий рівень пенсійної системи передбачає, що людина протягом життя відкладає частину доходу на спеціальний рахунок. Ці кошти інвестують в різні цінні папери, акції, інші фінансові інструменти. Сума накопичень та інвестиційний дохід збільшать розмір майбутньої пенсії. Цей рівень пенсійної системи поки не працює в Україні.
Солідарна пенсія отримується всіма громадянами пенсійного віку протягом усього життя. Накопичувальна пенсія залежить від доходу громадянина протягом життя і, як правило, розраховується на використання протягом 10 років. Відповідно, кошти на рахунку можуть вичерпатися. У такому випадку пенсіонер надалі отримує солідарну пенсію. 

Це питання в нашій державі не нове. Уряд Гройсмана з 2017-го року розпочав приготування та оголосив про наміри створення другого рівня пенсійного забезпечення. Відповідний законопроект був внесений до Верховної Ради депутатами, 19 разів потрапляв у порядок денний, але так жодного разу і не виносився на розгляд залу.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) подала також свій законопроект про створення накопичувальної пенсійної системи, однак зробила це не у дуже вдалий час – за 2 дні до першого туру президентських виборів. Чи скористається комітет Третьякової напрацюваннями профільного відомства або ж створить документ з нуля – невідомо. За її словами, поки що серед депутатів точаться дискусії стосовно форми застосування другого рівня пенсійного забезпечення.

Реформа №4  – це адаптація українського законодавства про компенсацію за нанесення шкоди життю та здоров’ю під час ДТП до європейських стандартів. Галина Третьякова переконує, що наразі через відсутність з боку України кроків по встановленню норм ЄС у цьому питанні, наші громадяни дискримінуються закордоном, оскільки за однакові правопорушення українець закордоном сплачуватиме сотні тисяч євро компенсації постраждалому у ДТП іноземцю, в той час як мешканець країн-членів об’єднаної Європи сплатить в нашій державі лише 250 тисяч гривень (~10 тисяч доларів США, – ред.) компенсації українцю.

П’ята зміна у галузі соціальної політики держави стосуватиметься суб’єктивізації домогосподарств. Третьякова анонсувала, що фінансовий комітет парламенту планує змінити суб’єкт оподаткування з фізичної особи на домогосподарство, або простіше кажучи – сім’ю. У зв’язку з такими намірами команди “Слуги народу”, у соціальному комітеті планують переглянути систему, за якої держава спочатку вилучатиме гроші у домогосподарства, а потім через чиновницький апрат повертатиме їх йому у вигляді пільг/субсидій/соцвиплат. За задумом Третьякової, доходи домогосподарства, які потребують соціальної підтримки держави, не оподатковуватимуться для того, аби люди самі могли вирішувати власні питання, а не чекати від держави допомоги.

Останнім завданням, яке поки що стоїть перед комітетом соцполітики, є наведення ладу у Фонді соціального страхування. Яким чином у “Слузі народу” хочуть реформувати фонд, який керує та управляє державним соцстрахуванням від нещасного випадку, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами страхування – невідомо.

Третьякова на прес-конференції натякнула, що зміни стосуватимуться Єдиного соціального внеску (ЄСВ – ред.), який з заробітної плати працівників сплачує роботодавець. Раніше ж міністр економічного розвитку анонсував можливе скасування ЄСВ. Яким чином планують у “Зе!Команді” акумулювати кошти для забезпечення страхових виплат – знову ж таки невідомо.

Теза 2: Захисник і Годувальник

Прес-конференція Третьякової стосувалася запровадження нових стандартів соціального забезпечення ветеранів війни з Росією. За її словами, держава має змінити радянську методику надання соціальних пільг, зробити їх адресними та здійснити ранжування, відповідно до пріоритетності напрямку соціальної допомоги та ступеня складності життєвої ситуації, у якій опинилася людина.

Окрім цього, голова комітету наголошувала на тому, що у воюючій країні стосовно військовослужбовців та ветеранів має здійснюватися “позитивна дискримінація”, тобто першочерговим завданням соціальної політики держави стане забезпечення медичних, житлових, трудових та фінансових потреб захисників України.

Третьякова також заявила, що у 2020 році Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб отримає у 10 разів більше коштів на надання пільг учасникам бойових дій.

Окремо також розглядалося питання компенсації родинам, які втратили годувальника на війні. Голова комітету соцполітики заявила, що тепер пріоритетом держави стануть захисник і годувальник.

Теза 3: “Всіх не забезпечиш”

Україна за Конституцією є соціальною державою, відповідно на її плечі лягає відповідальність за забезпечення всіх громадян, які того потребують з об’єктивних причин: вік, інвалідність, незадовільний майновий стан, втрата роботи і тд.

За словами Третьякової, держава навмисне занижувала соціальні стандарти для населення, оскільки виконати їх в повному обсязі з гідними виплатами просто неможливо в українських реаліях.

Вона констатувала, що вижити на прожитковий мінімум (1564 грн для осіб, що втратили працездатність та 2007 грн для працездатних осіб – ред.) неможливо. Уряд Олексія Гончарука розрахував реальну цифру прожиткового мінімуму в Україні – це 4251 гривня на одну особу на місяць та у проекті Закону України “Про державний бюджет України на 2020 рік” цей показник визначений як такий, якого варто прагнути.

Галина Третьякова запевнила, що для того, аби виконати свої соціальні зобов’язання за реальними цифрами прожиткового мінімуму, до якого прив’язані всі соцвиплати, потрібно від 2,5 до 3 трильйонів гривень. У бюджеті-2020 видатки на всі галузі державного життя становлять 1,17 трильйона гривень, а на соціальну сферу, як каже голова профільного комітету, – близько 700 мільярдів.

Саме тому, як планує уряд та парламентський комітет, перелік пільгових категорій та виплат для них має бути переглянутий та заново систематизований.

Так, комітет з питань соціальної політики планує скасувати існуючу радянську градацію людей з інвалідністю за групами. Натомість, депутати пропонують продовжити політику МОЗ часів Уляни Супрун, яка замість інвалідності пропонувала прийняти Міжнародний класифікатор функціональності. Відповідно до МКФ, проводиться оцінка людини з інвалідністю на предмет втрати працездатності, яка вимірюється у відсотках. Таким чином уряд і депутати пропонують стимулювати людей, які частково втратили працездатність внаслідок різних життєвих обставин до працевлаштування, обіцяючи забезпечити їм для цього законодавство та відповідні умови праці.

У випадку з захисниками України, говорить Третьякова, попри інформацію про збільшення у 10 разів видатків на Мінветеранів, держава може повноцінно забезпечити лише 25% воїнів, що потребують допомоги після повернення до мирного життя. Саме тому зараз їх комітет проводить оцінку отриманих пільг, якості їх надання та використання, на підставі якої будуть визначати найбільш нужденних у ветеранському середовищі та надавати їм державну допомогу. Що робитимуть з іншими 75% відсотками голова комітету з соцполітики так і не сказала.

Вищенаведені тези, як говорить Галина Третьякова, вже перетворюються у державні концепції, законопроекти чи обговорення на рівні профільних відомств і депутатів. 6 реформ соціальної політики, за її словами, будуть імплементовані протягом найближчих 2-х років. Чи зможуть їх запровадити і якими будуть наслідки ми дізнаємося вже дуже скоро.

Нагадаємо, раніше ІНФОРМАТОР писав про роль Олександра Дубінського у фракції “Слуга народу” та чому вона може бути індикатором розколу президентської політичної сили.

Ігор Кович

для ІНФОРМАТОРа

загрузка...